ВСТУП

 

На сьогоднішній день в Європі регулярні передачі звукового мовлення в цифровому режимі ведуться з використанням таких систем як T-DAB та DRM.

Система T-DAB була розроблена для використання в діапазоні 60 МГц – 3 ГГц, регулярне мовлення почалося в 1995 році в Великій Британії, Данії та Швеції. В цих країнах у теперешній час найвищий відсоток охоплення населення програмами цифрового мовлення в системі T-DAB.

Система DRM була розроблена для роботи в діапазонах до 30 МГц. Нині працює кілька десятків DRM передавачів, забезпечуючи слухачів аудіопрограмами із якістю звучання близькою до якості стереофонічного ДВЧ-ЧМ мовлення, що супроводжуються текстовими повідомленнями та електронною програмою передач. 10 грудня 2008 року розпочалося мовлення на країни західної Європи у форматі DRM програм нового каналу, створеного такими мовленнєвими компаніями як BBC та Deutsche Welle [1]. Для передавання програм у цьому каналі використовується 6 передавачів у діапазоні середніх та коротких хвиль, повністю забезпечуючи покриття території таких країн як Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Люксембург та Швейцарія.

На сьогоднішній день в Україні серед фахівців в галузі звукового мовлення система DRM викликає значний інтерес, і отже, актуальними є дослідження щодо можливості впровадження цієї системи в країні.

Варто відзначити, що при впровадженні будь-якої системи радіомовлення вкрай важливим є вирішення задачі планування передавальної мережі.

При плануванні мереж звукового мовлення, як аналогового, так і цифрового, необхідною складовою є визначення імовірних зон покриття, які забезпечить кожен з передавачів цієї мережі. При визначенні зон покриття передавачів цифрового звуквого мовлення існують особливості, що залежать від місця встановлення передавача (сільська місцевість, місто або передмістя), а також використовуваного діапазону частот. Такі ж особливості враховувалися і при плануванні мереж аналогового мовлення [2]. Проте чисельні значення параметрів планування, встановлені для аналогового і цифрового мовлення значно різняться через використання певних технічних засобів і алгоритмів, розроблених для підвищення завадостійкості приймання у цифровому форматі. До параметрів планування, необхідні значення яких досліджувалися в процесі лабораторних і польових випробувань, належать: відношення сигнал/шум на вході приймального пристрою, мінімальна використовна напруженість поля та захисні відношення за радіочастотою. В умовах приймання у великих містах – із високим рівнем шумів від промислового та побутового обладнання та при наявності додаткового ослаблення, що визначається забудовою, норми на параметри планування найбільш жорсткі [2, 3], що підтвердили результати польових випробувань.

Стосовно системи DRM існує Рекомендація МСЕ-Р BS.1615 [4], яка містить чисельні значення необхідних параметрів планування. Однак результати польових випробувань роботи DRM передавача показали, що в умовах покриття великих міст значення цих параметрів мають бути скориговані [5]. Причому величина такої корекції залежить від типу приймання – всередині приміщення або поза ним (наприклад, в автомобілі); а також від характеру забудови певного міського району. В зв’язку з цим, задача планування покриття цифровим DRM мовленням території певного міста повинна вирішуватися з урахуванням щільності його забудови та характеру розташування будівель. Нижче буде розглянуто принцип оцінки можливої території покриття цифровим DRM мовленням на прикладі міста Одеси.